Смешко: До появи Марчука Вашингтон не був звичний до такого калібру українських урядовців

Перший голова СБУ (1991–1994), прем'єр-міністр України (1995–1996), секретар РНБО (1999–2003), міністр оборони (2003–2004), чинний представник України в тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Євген Марчук вміє високопрофесійно захищати інтереси України, вважає кандидат у Президенти України Ігор Смешко.

Перший військовий аташе незалежної України в США та Швейцарії, екс-начальник Головного управління військової розвідки Міноборони, колишній голова Служби безпеки, Надзвичайний і Повноважний Посол, доктор технічних наук, генерал-полковник, кандидат в Президенти України Ігор Смешко на своїй сторінці у Facebook розповів про співпрацю з Євгеном Марчуком:

– З Євгеном Кириловичем Марчуком я познайомився у 1995 році у Вашингтоні, коли він як прем’єр-міністр України прибув із офіційним візитом до США. Пам’ятаю велике враження, яке було справлене на американських урядовців із боку керівника уряду, який уперше на гарній англійській мові високопрофесійно захищав інтереси України.

Це відбувалося у вишукано дипломатичній, дещо навіть аристократичній манері, із спокійною демонстрацією гідності країни, яку він представляв. Урядовий Вашингтон до того часу не був звичний до такого калібру найвищих урядовців України.

Із 2002 по 2003 роки нам довелось уже разом працювати. Я був першим заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України Євгена Марчука.

Докладали спільні зусилля до: гасіння міжнародного "Кольчужного скандалу"; виводу України із фактичної міжнародної ізоляції; підготовки першого Закону "Про основи національної безпеки і оборони", який уперше визначив курс України на Євроатлантичну інтеграцію; організації роботи Комітету Україна – НАТО.

Трохи згодом, були: Тузла, оперативна відправка української бригади в Ірак, яка на початку була другим, після США, за чисельністю військовим компонентом коаліційних сил в зоні бойових дій. Організація переправки на таку відстань, мобільність та фахова підготовка українських військових викликала подив навіть серед Західних партнерів. Це, до речі, до тези: "Чи були в Україні боєздатні Збройні Сили до 2005 року?"