Смешко: В України немає безкорисних друзів на Заході та Сході. Маємо рятувати себе самі

Перший військовий аташе незалежної України в США та Швейцарії, екс-начальник Головного управління військової розвідки Міноборони, колишній голова Служби безпеки, Надзвичайний і Повноважний Посол, доктор технічних наук, генерал-полковник, кандидат в Президенти України Ігор Смешко 12 березня в ефірі телеканалу "UА:Перший" звернувся до українців:

Коли внутрішня і зовнішня безпека України опинилася в ситуації, що загрожує існуванню країни, позапартійним професіоналам потрібно йти у владу

– Я, генерал-полковник Ігор Смешко, вперше висунув свою кандидатуру на пост президента. Я професор системного аналізу. З перших днів нашої незалежності був відповідальним секретарем експертно-наукової ради новоствореного Міністерства оборони, а згодом – одним із офіцерів, який долучився до створення зовнішньої військової розвідки України. Близько 10 років я провів на військово-дипломатичній службі за кордоном. Щиро радий, що долучився до підписання двох діючих військових угод між США і Україною, а також Швейцарією і Україною, за що, свого часу, отримав звання Надзвичайного і Уповноваженого Посла України.

Останні роки моєї військової кар'єри, – а саме рік і чотири місяці, – припали на буремні часи, коли мені за допомогою аполітичних позапартійних професіоналів СБУ вдалося зробити свій вклад в те, що перший Майдан пройшов без крові. Тоді я по переводу з Міноборони працював у СБУ. Також дуже пишаюся тим, що був одним із творців військової розвідки і забезпечив прийняття закону "Про розвідувальні органи України".

Чому я іду в політику? Варто розрізняти, що таке професійний політик і позапартійний професіонал. Професіонал досягає успіху в своїй сфері. Наприклад, науковці створюють праці, які отримують Нобелівську премію, створюють в реальному секторі економіки нові напрями виробництва. Політик – це людина, яка повинна продукувати ідеї та стратегії, а також підбирати кадри для того, щоб життя людей поліпшилося.

На сьогоднішній день ми бачимо крах політичної еліти, яка всі ці роки абсолютно не думала про створення програм і стратегій, за допомогою яких можна вести народ до кращого життя. В часи, коли внутрішня і зовнішня безпека України опинилася в ситуації, що загрожує існуванню країни, аполітичним позапартійним професіоналам потрібно йти у владу.

На жаль, я дуже добре знаю більшість кандидатів у Президенти. Це була моя робота: знати становлення політичних і бізнесових еліт в нашій країні. Величезна тривога за те, що очікує нашу Україну, спонукала мене зробити цей абсолютно незвичний для мене крок.

Діюча тарифна і податкова політика не просто вбиває середній клас, а перетворює українців на жебраків

Що потрібно робити? Негайно зрозуміти: в умовах війни без перезавантаження політичної системи, без визначення моделі нашої економіки, без подолання бідності, без створення критичної маси середнього класу, без дії Конституції і верховенства права ми можемо вкотре втратити державу. У моїй програмі "Сім перемог для України" по пунктах викладено, що я пропоную для того, щоб системно змінити політичну систему і економічні відносини в нашій країні.

У демократії є свої закони. Всі роки ми фактично нівелювали слово демократія, жодного разу не починали її будувати. Перший закон демократії – це існування критичної маси середнього класу. Діюча тарифна і податкова політика чинного і попередніх урядів, фактично, не просто вбиває середній клас в Україні, а приводить до збіднення критичної маси громадян. Ця політика перетворює українців на жебраків.

Середній клас – це не тільки високооплачувані працівники культури, науки, охорони здоров'я, військовослужбовці, представники малого і середнього бізнесу, це також і пенсіонери. У дійсно демократичних країнах, де я працював більше 10 років, пенсіонер повинен бути захищений державою і мати можливість показувати дітям приклад того, як державою винагороджується продуктивна праця. Якщо кінцевим продуктом держави не є піклування про добробут, охорону здоров'я, екологію, довкілля – це лакмусовий папірець, наскільки вона ефективна, – значить політики, які знаходяться при владі, не відповідають високому рівню, який може забезпечити розбудову реальної демократії.

Другий закон демократії говорить, що виборність і підзвітність, а також дійсне верховенство права в Україні неможливе, якщо три гілки влади нерозподілені між собою і не контролюють одна одну. Якщо виконавча гілка влади залишиться без контролю з боку законодавчої та судової, а виконавча не буде контролювати, хто іде в законодавчі органи і судову гілку влади, – крах країни неминучий.

Діюча політична система повинна мати принаймні дві, засновані на ідеології демократії, партії. Наголошую: на ідеології, а не на вождізмі! 300 партій і, як віддзеркалення, маємо 39 кандидатів на президентську посаду. Це аномалія. І ми маємо це зрозуміти, якщо хочемо реалізувати одвічну мрію українців – Бог, свобода, сім'я і Вітчизна, які завжди були нашими найвищими духовними цінностями. Маємо зрозуміти, що земля і власність, справедливо розподілені між громадянином і державою, а також верховенство права можуть забезпечити добробут українців.

Чинні політичні лідери вибрали для України модель економіки третього світу

Якщо ми не зрозуміємо, що диктатура законів в першу чергу для можновладців, а не для пересічних людей. Що підзвітність виборних органів з міцною армією будуть завжди захищати і боронити соборність України. Якщо ми це не зрозуміємо, то черговий раз виберемо політиків, які вже довели, що не здатні не тільки захистити нас від зовнішнього агресора, а й побороти головного ворога, який знаходиться всередині нашої країни – тотальну політичну корупцію.

Настав час, щоб позапартійні професіонали, які вже довели свою ефективність, які ніколи не обирались до органів державної влади, ніколи не призначалися по політичним квотам на свої посади, – вони повинні повернутися в органи державної влади. Вони повинні вже на політичних посадах виконати роль перезавантаження наших політичних еліт, які очевидно виявилися безпомічними і вже привели до часткової втрати нашої території.

Зараз дуже важливим є питання армії і економіки. Чинні політичні лідери вибрали для України модель економіки третього світу. Я часто чув на Заході: "Не плутайте декомунізацію з деіндустріалізацією". Ми могутня індустріальна держава. Ми можемо робити кращі ракети, транспортні літаки, у нас прекрасні танки і суднобудування. Це все потрібно відновлювати. У нас прекрасна родюча земля. Третя частина ресурсів землі є чорноземами. 150 млн тон зерна ми можемо продавати кожен рік. Але нам потрібна глибинна переробка цього. Коли ми допускаємо в Україну іноземні товари, потрібно розуміти, що при цьому цивілізовані країни світу, перш за все, вимагають технологій. Технологій глибокої переробки і вже після цього експортують готову продукцію.

Свою передвиборчу програму я назвав "Гімн середньому класу". Бо якщо не буде середнього класу, ми не зможемо нічого зробити. Ми не зможемо контролювати владу, яка перманентно буде дбати тільки про себе.

Будьте обережні з тими, кому весь час не вистачає політичної влади, щоб реалізувати свої обіцянки

Дорогі мої співгромадяни, я дуже вас прошу на виборах: думайте, аналізуйте біографії, дивіться, що людина реально зробила в своєму житті, а не на те, що вона обіцяла. Будьте обережні з тими, хто переходить з партії в парті. Будьте обережні з тими, кому весь час не вистачає політичної влади для того, щоб реалізувати свої обіцянки. Але ж ці обіцянки змінюються з кольором партії, до якої вони переходять.

Я абсолютно впевнений, що наша багата, сильна держава займе своє гідне місце в Європі, і не тільки в ній. На сьогоднішній день фактично від нас залежить не тільки наше майбутнє, ми стоїмо на кордоні двох цивілізацій і стримуємо навалу євразійського варіанту розвитку. Ми можемо врятувати Європу, але для цього потрібно розвинути міцну економіку, міцну армію, міцну дипломатію, міцну інформаційну політику, яка переконає в нашій міцності не тільки українців, а й продемонструє всьому світу, що він нам заборгував.

Я це відверто говорю тому, що, на жаль, Будапештський меморандум, який мав би гарантувати нам нашу безпеку в обмін на третій ядерний арсенал, на сьогоднішній день не працює. Не працює, бо дипломатичні зусилля нашої влади є абсолютно неадекватними. Вони неадекватні навіть в тому плані, що до цього часу не було жодних дипломатичних нот для того, щоб у відповідності до цього міжнародного договору, посадити агресора за стіл переговорів.

Третій ядерний арсенал, який ми віддали, зміцнив безпеку найбільшої держави світу, яку потенційно ми могли знищити. Вона є нашим стратегічним партнером, але тільки наші зусилля зможуть повернути її за стіл переговорів. Відновлення наших сильних позицій в галузі економіки, армії, дипломатії та інформаційного простору зможе викликати повагу до нас і перевести нашу країну на рейки перемог.

Ми обов'язково переможемо, але нам потрібен не мир за будь-яких умов, а перемога!

Ми обов'язково переможемо. Якщо від псевдо політиків ви чуєте розмови про мир, які кажуть: "Мир за будь-яких умов", не вірте їм. Нам потрібен не мир за буд-яких умов, а перемога! Україна – одна з найбільш миролюбних країн світу. Ніколи з території України війна не приходила на інші території. Ніколи ми не були в ранзі колоніальних держав. Україна завжди мріяла про свій шлях. Шлях професійних воїнів-козаків і шлях вільних землеробів-фермерів. Наше майбутнє саме в цьому просторі – наших національних сталих традицій.

Я дуже сподіваюся, що скоро ми побачимо народження першої, заснованої на ідеології консервативної демократії, партії. Нам потрібні наші вікові державні традиції реформувати в прекрасний устрій, який тільки один у світі дає найкращі показники в захисті прав людини, в захисті економічних прав, соціальних свобод і безпеки.

Дорогі співвітчизники, я дуже радий, що на цих виборах у нас є можливість зробити правильний вибір і перезавантажити політичну владу. Будьте обережні до популізму, розраховуйте тільки на власні сили. В України ні на Сході, ні на Заході немає безкорисних друзів. Нас врятує тільки наша віра, любов до свободи, до своєї сім'ї і до нашої прекрасної України. Дякую вам за увагу!